Міхал Грабовський (1804–1863): видатний діяч центральної України

Віртуальна виставка з нагоди 220-річчя від дня народження

Юзеф Озємбловський.
Портрет Міхала Грабовського. Літографія (1833-1850)

"ПЕРШИЙ З-ПОМІЖ КРИТИКІВ"

Міхал Грабовський (1804–1863) – письменник (псевдонім Едвард Тарша), літературний критик, історик, публіцист, суспільний діяч. Один із найвидатніших і найвпливовіших польських літературних критиків 1830-1840 років. Підтримував тісні зв’язки з проводирями української ідеї Пантелеймоном Кулішем та іншими. Найвагоміші праці Грабовського присвячені українській тематиці: романи "Коліївщина і степи", "Станиця Гуляйпільська"; дослідження з археології та етнології ("Україна давня і сучасна" та ін.). Грабовський брав участь у багатьох справах, скерованих на економічний та культурний розвиток краю. Сприяв розбудові цукрової промисловості, обирався директором Київського комерційного банку.

Як письменник М. Грабовський описував соціальне життя українського народу та польської й української шляхти. На вірші з його роману "Станиця Гуляйпільська" Станіслав Монюшко написав пісню "Від’їзд з України", як й досі користується популярністю.

Як літературний критик, М. Грабовський був ідеологом слов'янського романтизму, орієнтував сучасників на традиції народної творчості. Критерії, з якими він підходив до художнього твору, передбачали проникнення в нього мотивів із народного життя, близькість до народних оповідань. Грабовський виявляв чималий інтерес до археології та історії України. Однією з перших його наукових праць у цій царині стало видання "Обозрение могил, идолов и городищ Киевской губернии" (1848). Він також консультував історика А. Скальковського при написанні "Історії Нової Січі…". Був прийнятий в члени Одеського товариства історії та старожитностей.

Вершиною публіцистичної діяльності М. Грабовського як суспільного діяча стала праця "Відповідь Поляка російським публіцистам, з питання про Литву та західні губернії", в якій він аргументовано розвінчав апологетів експансіоністської політики Імперської Росії.

"УКРАЇНСЬКИЙ ВАЛЬТЕР СКОТТ",
– так назвав Грабовського один із провідних українських письменників ХІХ ст. Пантелеймон Куліш, який користався його порадами при створенні першого українського історичного роману "Чорна рада".

Пантелеймон Куліш.
Портрет Міхала Грабовського (1843)

Умань. Василіянський монастир (фото Сергія Гоменюка, 2020)

Наполеон Орда.
Олександрівка. Новий палац Міхала Грабовського на річці Тясмин (1872–1874)

Будинок М. Грабовського № 34-В на Андріївському узвозі в Києві (фото Prymasal, 2015)

Грабовський народився на Волині. Від 1818 р. навчався у василіанській школі в Умані, де потоваришував з Богданом Залеським і Северином Ґощинським; разом із ними заснував так звану "українську школу" в польській літературі. У 1820 р. виїхав до Варшави, де відвідував лекції права в університеті. Дебютував у 1825 році у варшавському часописі "Астрея", критикуючи з рецензією на "Балади" та "Романси" Стефана Витвицького. Наприкінці 1825 р. Грабовський повернувся в Україну, де в родинному маєтку в містечку Олександрівка збудував неоготичний палац. Одружився на Павлині Росцішевській – доньці косарського поміщика Кароля Росьцішевського та Бони з Шимановських, поріднившися з родиною предків композитора Кароля Шимановського. У 1850-х роках переїхав до Києва, який дуже любив.

БУВ СИМПАТИКОМ НАЦІОНАЛЬНИХ ПРАГНЕНЬ УКРАЇНИ

Юзеф Тадеуш Польковський.
Портрет Міхала Грабовського (до 1863)

Станіслав Монюшко.
Пісня на слова Міхала Грабовського "Від'їзд з України" з роману „Гуляйпільська застава”

Станіслав Монюшко.
Меморіальна дошка Міхала Грабовського на будинку бібліотеки в Олександрівці (встановлено 2014 р.)

Афіша виставки Олександрівського краєзнавчого музею "Міхал Грабовський – символ польсько-української дружби" (2011)

Грабовського цікавила людська особистість, сформована життям у степу. Він перекладав польською мовою українські народні пісні, оцінював українську народну поезію як явище світової літератури, прирівнював козацький епос до лицарського, а збірку українських народних пісень Михайла Максимовича вважав національним літературним шедевром. В основу творів Грабовського лягли події з історії України. У 1843 р. Грабовський увійшов до складу Київської археографічної комісії, був автором проєкту заснування Товариства любителів мистецтва, сприяв виданню серії гравюр Т. Шевченка "Мальовнича Україна". Творча спадщина М. Грабовського з української тематики поставила його в ряд кращих представників „української школи” в польській літературі 40-60-х років ХІХ ст. консервативного табору. Творчість Грабовського спонукала цілу плеяду діячів польської та української культури (Ю. Словацького, В. Антоновича, Г. Сенкевича та ін.) до поглиблення знань з історії України.

Джерела ілюстрацій

Biblioteka Narodowa. Fot.: Serwis Polona.pl; Serwisy: prostir.museum, reherit.org.ua, The Village Україна; Wydawnictwa: Księgarnia Akademicka, Społom, Lwów/Сполом, Львів; Wikimedia Commons

Вибрані твори М.Грабовського

Тарша, Едвард Коліївщина і степи: Повість (Вст. сл. Арабажинь К.) / Едвард Тарша // Вежа. — 1997. — № 8-9. — С. 127—147 ; Вежа. — 2000. — № 10. — С. 105—124
Тарша, Едвард "Гуляйпільська застава": народний роман, Перший том, Переклав О. П. Чорноіван. Львів, "Сполом", 2013,
Тарша, Едвард "Гуляйпільська застава": народний роман, Другий том, Переклав О. П. Чорноіван. Львів, "Сполом", 2013,
Тарша, Едвард "Гуляйпільська застава": народний роман, Третій том, Переклав О. П. Чорноіван. Львів, "Сполом", 2013,
Тарша, Едвард "Гуляйпільська застава": народний роман, Четвертий том, Переклав О. П. Чорноіван. Львів, "Сполом", 2013,
Тарша, Едвард "Гуляйпільська застава": народний роман, П'ятий том, Переклав О. П. Чорноіван. Львів, "Сполом", 2014,
Грабовский [М.] Ответ Поляка русским публицистам, по вопросу о Литве и западных губерниях. Москва, 1862. Ответ Поляка русским
Грабовский М. О причинах взаимного ожесточения поляков и малороссиян в Х-VІІ веке / М. Грабовский // Записки о Южной Руси. – К.: Либідь, 1994. – Т. 2. – С. 293–328.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

Bielanke-Luftowa M. Znaczenia terytorium w t. zw. “szkole ukraińskiej” // Pamiętnik Literacki. – 1936. – R. 33. – Zesz. 2. – S. 103–129.
Henryk Głębocki. Grabowski Michał
Kozak S. Michał Grabowski i ukraińska poezja ludowa // Studio polono-slawica-orientalia. – 1982. – VII. – S. 161–185.
Michał Grabowski (powieściopisarz): pl.wikipedia.org
Waśko A. Romantyczny saramatyzm. Tradycja szlachecka w literaturze polskiej lat 1831 – 1863. – Kraków, 1995. – S. 112–114.
Аґнєшка Варнке. Міфічний (к)рай. "Українська школа" польського романтизму.
Антонюк-Кисіль В. П. Михайло Грабовський як дослідник історії України // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2010, вип. XXIX — с.277-281.
Баженова С. М. Грабовський – представник “української школи” в польській літературі 40 – 60-х рр. ХІХ ст. // Освіта, наука, культури на Поділлі: Зб. наук. праць. – Кам’янець-Подільський: ОІЮМ, 2006. – Т. 6. – С. 134–139.
Баженова С. М. Проблеми історії та культури України в історико-краєзнавчих і художніх творах представників "української школи" в польській літературі 1820 - 1890-х років. Дис. ... докт. іст. наук. Чернівці. 2010.
Володимир Окаринський. Козакофіли: Шляхетні псевдо-козаки, або перша польсько-українська субкультура.
Володимир Поліщук. Польський дослідник історії України з Олександрівки
Гнатюк В. Польський літератор М.А. Грабовський і його приятелювання з П.О. Кулішем // Записки історико-філологічного відділу ВУАН. – К., 1928. – Кн. ХХІІІ. – С. 110–122;
Ірина Андерсон. Міхал Грабовський як перекладач української народної творчості. Українська полоністика. Том 21, № 1 (2023). C. 3-10.
Кіян О., Антонюк-Кисіль П. На маргінесі польської романтичної історіографії: Міхал Грабовський. Наукові записки КДПУ. Серія: Історичні науки / МОН України, Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. - Кіровоград : КДПУ ім. В.Винниченка, 2012. - Вип. 15. С. 204-214. file:///C:/Users/acer/Downloads/Nz_i_2012_15_27.pdf
Міхал Грабовський: uk.wikipedia.org
Пінчук Ю.А. Грабовський Міхал / Ю.А. Пінчук // Енциклопедія історії України. – К., 2004. – Т. 2. – С. 182.
Юровська Олена. Куліш і Грабовський // Україна. – 1929. – № 5. – С. 76–92.

Виставка створена О. Полячком і Я. Долгіх на основі проєкту ЗАКОХАНІ В УКРАЇНУ. ВІДОМІ ПОЛЯКИ З ПОГРАНИЧЧЯ КИЇВЩИНИ ТА ХЕРСОНЩИНИ.

Проєкт опрацьований у 2023 р. КЗ "Кропивницький музей музичної культури ім. К. Шимановського" ГО „Об’єднання поляків “Полонія” ім. К. Шимановського” в Кропивницькому.

Проєкт профінансований Канцелярією Прем’єр-міністра Республіки Польща в рамках конкурсу для польської діаспори та поляків за кордоном 2023.

Проєкт реалізований Товариством "Одра-Німан"