Що зробили для музею громадськість і влада?

1960–1970-ті роки

Після від’їзду К. Шимановського до Польщі наприкінці 1919 р. його особистий зв’язок із містом на Інгулі перервався назавжди. Тут залишилися меблі, посуд, книжки, роялі, документи та пам’ятки. У 1926 році мати композитора звернулася до місцевої влади з запитом щодо повернення фамільних цінностей, склавши детальний їх перелік. Звичайно, жодної відповіді вона не отримала.

У драматичні й трагічні 1920–1950-ті рр. про К. Шимановського в місті воліли не згадувати. Колишня оселя родини композитора використовувалася як комунальний багатоквартирний будинок. В одній із сімей, що проживала у ньому, зберіглося кілька предметів посуду. Одна шафа потрапила до краєзнавчого музею, близько 30 книжок – до бібліотек. Куди поділася решта – не відомо.

Посмертне повернення постаті й музики великого земляка на його малу батьківщину сталося в 1961–1962 рр. Паломництво до Тимошівки й Кіровограду здійснила племінниця композитора Кристина Домбровська. Київський диригент і музикознавець Ігор Блажков і московський музикознавець Ізраіль Нестьєв працювали в Державному архіві Кіровоградської області, зустрічалися з людьми, які знали К. Шимановського. Одним із них був місцевий музикант Сергій Пузенкін, який зберіг кілька клавірів з бібліотеки Шимановських та альбом доньки з автографом композитора. Саме ці раритети згодом стали наріжним каменем музейної колекції.

Візити поважних гостей стали першим імпульсом до популяризації творчості й особистості автора "Короля Роґера" в Кропивницькому. Перші акції пройшли вже у 1962 році з нагоди 80-річчя від дня народження композитора. 23 жовтня 1964 р. у Кіровограді на будинку по вул. Гоголя, 42 було урочисто відкрито меморіальну дошку із граніту з висіченими профілем і текстом українською та польською мовами: "У цьому будинку в 1897–1919 роках жив і працював видатний польський композитор Кароль Шимановський".

У 1967 р. до 85-річчя від дня народження композитора у Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї було вперше розгорнуто виставку, присвячену авторові "Міфів".

Рішенням Кіровоградського облвиконкому від 17 вересня 1969 року будинок по вул. Гоголя, 42 був узятий на державний облік як пам’ятка історії місцевого значення і занесений до переліку "Пам’ятки історії та монументального мистецтва Кіровоградської області".

У 1971 р. група польських кінематографістів відвідала місто в процесі зйомок документального фільму про К. Шимановського "Слід людини" ("Ślad człowieka").

У 1977 р. газета "Молодий комунар" опублікувала статтю про видатного земляка.

1980-ті роки

1982 рік: газета "Кіровоградська правда" опублікувала серію з шести статей з нагоди 100-річчя від дня народження К. Шимановського авторства О. Левтонової.

1983 рік: місцевими музикантами влаштовано музичний вечір, присвячений творчості К.Шимановського з виконанням його композицій, розпочато підготовку до створення його Кімнати-музею.

1985 рік: у Кіровоградському музичному училищі створено експозицію й урочисто відкрито Кімнату-музей К. Шимановського. Вперше на малій батьківщині композитора з виконанням його творів виступили, за сприяння консульства Польщі у Києві, польські артисти. Стараннями місцевих музикознавиць І. Горгоц і М. Таранець до музею надійшли матеріали скрипаля В.Гольдфельда, який виступав із композитором у 1918 році, передані його вдовою К. Могилевською.

1988 рік: доповнено експозицію Кімнати-музею у зв’язку з відзначенням 100-річчя від дня народження Генріха Нейгауза. Вдова місцевого художника Володимира Федорова подарувала музею роботу свого чоловіка – графічний портрет родички Шимановських Дороти Пшишиховської, а також її власний малюнок.

1988 рік: дім Шимановських по вул. Гоголя, 42 визнано аварійним і відселено мешканців. Рішенням місцевої влади будівлю передано Творчому об’єднанню молоді (ТОМ) для проведення ремонту і створення молодіжного центру з музейною кімнатою К.Шимановського. Розпочато ремонт будинку.

1989–1990 роки: ремонт припинено, будинок зазнав руйнувань. Громадськість міста, журналісти били на сполох.

1990-ті роки

1991 рік: рішенням місцевої влади будинок з балансу ТОМу передано на баланс Відділу культури міськвиконкому з метою створення Музею музичної культури ім. К. Шимановського.

1991 рік: Музей звернувся до Генерального консульства Польщі в Україні, Міністерства культури Польщі та інших з проханням надати допомогу в порятунку будинку К. Шимановського. Однак тогочасні політико-економічні трансформації в Україні й Польщі не сприяли цьому.

1991–1993 роки: за рахунок міського бюджету проведено експертизу напівзруйнованого дому фахівцями Інституту "Укрпроектреставрація". Виготовлено проектно-кошторисну документацію: формально на капітальний ремонт, а фактично – на відбудову будинку.

1992 рік: присвята 110-річчю від дня народження К. Шимановського ІІІ фестивалю-конкурсу юних піаністів "Нейгаузівські музичні зустрічі", виконання п’єс К. Шимановського його учасниками. Проведення першого в Кропивницькому фестивалю, присвяченого Каролю Шимановському ("Пам’яті Кароля Шимановського").

1993 рік: проведення міжнародної наукової конференції "Кароль Шимановський і Україна" та концертів, що її супроводжували (II Музичного фестивалю ім. К. Шимановського)

1993–1997 роки: за рахунок міського бюджету демонтовано залишки споруди й на тому ж місці розпочато будівництво музею з відтворенням, в основному, об’ємно-просторового рішення та архітектурного вигляду дому К. Шимановських. Відбудовано стіни та дах.

1996 рік: присвята К. Шимановському V Всеукраїнського огляду-конкурсу "Нейгаузівські музичні зустрічі".

1997 рік: припинення будівництва музею. Об’єкт перетворився на довгобуд.

1997 рік: створено ГО "Об’єднання поляків Кіровоградщини "Полонія" ім. Кароля Шимановського".

1997–2000 роки: звернення ГО "Полонія" до міської ради з проханням передати йому недобудоване приміщення музею з метою завершення "ремонту" і відкриття польського культурного центру "Дім польський".

1991–1999 роки: фонди музею поповнилися матеріалами видатних музикантів-земляків: композитора Ю. Мейтуса, музикознавця Г. Поляновського та ін. Директор музею Ігор Рябцев (від листопада 1993 р.) зібрав матеріали про співаків з Кіровоградщини О. Таранця, Є. Колесник, Л. Забілясту, Н. Біорро (Кравцову) та ін.

2000-ні роки

2000 рік: Міська рада прийняла рішення № 812 від 26 грудня "Про згоду на передачу з комунальної власності територіальної громади м.Кіровограда недобудованого приміщення по вул. Гоголя, 42". Рішення передбачало добудову "Полонією" цього об’єкту за кошти, які організація сподівалась отримати від польської держави, з подальшим відкриттям польського культурного центру "Дім польський" та виділенням частини приміщень для музею К. Шимановського. Рішення залишилось нереалізованим через відсутність фінансування, зміну міського керівництва та інші несприятливі обставини.

2001 рік: Музею виділено тимчасове приміщення в будинку Музичної школи №1 ім. Генріха Нейгауза. В одній з трьох виділених кімнат розгорнуто експозицію "Його ім’я носить наш музей".

2000–2002 роки: ГО "Полонія" за узгодженням з керівництвом міста зверталося до Генерального консульства Польщі в Україні з метою надання допомоги в пошуку коштів на добудову приміщення Музею К. Шимановського.

2003–2004 роки: ГО "Полонія" за узгодженням з керівництвом міста зверталося до Товариства "Вспульнота Польська" з проханням профінансувати добудову об’єкту в якості Польського культурного центру "Дім Польський".

2005 рік: у Польщі за посередництвом "Полонії" відбулася зустріч провідних польських шимановськознавців, повноважних представників Товариства "Вспульнота Польська" і міської влади, на якій було опрацьовано план спільних дій.

2006 рік: рішенням Кіровоградської міської ради від 23 березня 2006 року №371 "Про визначення замовника та надання дозволу на будівництво об’єкта "Будівництво музею музичної культури ім. К. Шимановського" функції замовника було передано Управлінню капітального будівництва міської ради. Оновлено проектно-кошторисну документацію.

2006 рік: Товариство "Вспульнота Польська" офіційно повідомило про виділення коштів Сенатом Польщі на добудову об’єкту в якості Польського культурного центру "Дім Польський-Музей К.Шимановського" та проект відповідного договору.

2006 рік: рішенням Кіровоградської міської ради від 26 вересня 2006 р. №95 "Про завершення будівництва "Дому Шимановського" та відкриття музею К. Шимановського і "Дому польської культури"" були дані доручення структурним підрозділам міськвиконкому опрацювати проект договору з польською стороною. Рішення залишилось нереалізованим через зміну міського керівництва.

2007–2009 роки: ГО "Полонія" зверталося до міської влади і Товариства "Вспульнота Польська" про продовження перемовин. У 2009 р. було узгоджено наступне рішення.

2010 рік: Кіровоградська міська рада прийняла рішення від 16 лютого 2010 року № 3022 про приватизацію Товариством "Вспульнота Польська" нежитлового приміщення по вул. Гоголя, 42 у місті Кіровограді ("Дім К.Шимановського") шляхом викупу цього будинку. Рішення залишилось нереалізованим через загибель керівника "Вспульноти Польської" М. Плажиньського в авіакатастрофі під Смоленськом 10.04.2010 р., подальші кадрові зміни в організації та ін.

2010-ті роки

2011–2013 роки: ГО "Полонія" і Музей К. Шимановського безрезультатно зверталися до міської і обласної влади з метою відновлення будівництва об’єкту.

2012–2013 роки: проведено дві міжнародні наукові конференції "Кароль Шимановський і його мала батьківщина" і "Блюменфельди: музична родина на перехресті культур".

2014–2015 роки: у зв’язку зі складною політичною й економічною ситуацією питання щодо відновлення будівництва не порушувалося.

2016–2017 роки: ГО "Полонія" і Музей К. Шимановського вчергове звернулися до міської й обласної влади. У зв’язку із законодавчими змінами нагальним стало приведення статусу об’єкту у відповідність до сучасних нормативно-правових актів.

2017 рік: на прохання музею та в партнерстві з ним Музичне товариство ім. К. Шимановського в Закопане (Польща) подало заявку до Міністерства культури і національної спадщини Польщі, отримало фінансування і замовило "Концепцію музейної експозиції в будинку по вул. Гоголя, 42 в Кропивницькому". Цю Концепцію на основі консультацій з музеєм і Міністерством культури і національної спадщини Республіки Польщі створив інженер Міхал Богуславський.

2017–2018 роки: Музей і Управління культури і туризму Міської ради, керуючись п.2 ст.13 Закону України "Про охорону культурної спадщини", де сказано, що "не підлягають державній реєстрації об’єкти, що є сучасними копіями існуючих пам’яток", виготовили Паспорт об’єкту та внесли пропозицію змінити обліковий тип пам’ятки "споруда" на "пам’ятне місце" до Департаменту культури, туризму та культурної спадщини Кіровоградської облдержадміністрації.

2019 рік: Консультативна рада з питань охорони культурної спадщини при Кіровоградській облдержадміністрації погодила пропозицію змінити обліковий тип пам’ятки. Департамент культури і охорони культурної спадщини направив документи до Міністерства культури України.

2019–2020 роки: Міністерство культури України, яке перебуває в перманентному процесі кадрових і структурних змін, не розглянуло питання. До рішення Міністерства немає можливості передбачити у міському бюджеті кошти на оновлення проектно-кошторисної документації та добудову музею.

2019–2020 роки: на основі поданих ГО "Полонія" і Музеєм К. Шимановського проектів Український культурний фонд виділив кошти на видання колективної монографії "Шимановські, Блюменфельди, Нейгаузи: музичні родини на перехресті культур" та проведення фестивалю "Осінь з музикою Кароля Шимановського".