Передісторія Музею (1961-1985)
Передісторія Музею (1961–1985)
У 1961–1962 рр. видатний український диригент Ігор Блажков дослідив і оприлюднив матеріали щодо навчання, концертної та публіцистичної діяльності К. Шимановського в Єлисаветграді у статті "Єлисаветградські роки" в польському журналі "Ruch Muzyczny". Задля цього він здійснив ґрунтовну роботу в Кіровоградському обласному державному архіві, записав спогади єлисаветградських приятелів К. Шимановського: скрипаля Віктора Гольдфельда, хорового диригента й викладача Сергія Пузенкіна та ін.
У жовтні 1962 р. в Кіровограді відбувся урочистий вечір за участю генерального консула Польської Народної Республіки в Києві Ванди Міхалевської. Вона висловила подяку установам міста за організацію вечора, збереження документів про життя й діяльність композитора.
23 жовтня 1964 р. у Кіровограді на будинку по вул. Гоголя, 42 було урочисто відкрито меморіальну дошку з граніту з висіченими профілем і текстом українською та польською мовами: "У цьому будинку в 1897–1919 роках жив і працював видатний польський композитор Кароль Шимановський".
У 1967 р. до 85-річчя від дня народження композитора у Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї було вперше розгорнуто виставку, присвячену авторові "Міфів". Виставку оглянула провідний польський шимановськознавець Тереза Хиліньська. Вона ідентифікувала шафу Шимановських, що знаходилася в музейній експозиції. Дещо пізніше вона підготувала до друку кореспонденцію композитора, фрагменти роману "Ефеб", інші літературні матеріали, написані К. Шимановським в Єлисаветграді й Тимошівці, родинні документи та ін., подавши у коментарях величезний масив фактів та характеристику українського оточення Шимановських.
У 1982 р. з нагоди 100-річного ювілею композитора місцеві газети відзначили ювілейну дату публікаціями: "Молодий комунар" надрукував статтю архівістів, а "Кіровоградська правда" – статтю "Класик польської музики ХХ століття" та вісім нарисів про К. Шимановського московської музикознавиці Ольги Левтонової.
Кімната-музей при музичному училищі (1985-1991)
Кімната-музей при музичному училищі (1985–1991)
Ідея створення Музею К.Шимановського в місті над Інгулом належить музикознавиці Ользі Левтоновій. Будучи членом Спілки композиторів СРСР, авторкою статті про Кароля Шимановського у Музичній енциклопедії, Ольга Володимирівна чудово розуміла значення композитора у світовій музичній культурі. Побувавши у Кіровограді в 1982 році, вона побачила перспективу створення музею і запалила цією ідеєю місцевих діячів.
Перші кроки були зроблені восени 1983 р. Було вирішено організувати Кімнату-музей К.Шимановського при музичному училищі. Підготовчу роботу, крім директора училища Юрія Любовича, розгорнули обласні відділення Товариства охорони пам’яток (Євгенія Чабаненко) і Музично-хорового товариства УРСР (Володимир Ворона), а також обласний краєзнавчий музей. До збору експонатів й оформлення експозиції активно долучилися викладачки училища Ірина Горгоц і Марина Таранець.
Кімната-музей К. Шимановського у Кіровоградському музичному училищі було урочисто відкрито 25 квітня 1985 року. Автори експозиції – О. Левтонова, І. Горгоц, М. Таранець. Проект дизайну виконав художник Володимир Мунтянов (Май), фотографії – Володимир Мощинський. З нагоди відкриття музею відбувся історично перший у місті над Інгулом монографічний концерт із творів К. Шимановського. Виступили примадонна Краківської опери Ядвіґа Романьська-Ґабрись, скрипалька Марія Барановська, піаністи Збіґнєв Єжевський та Марія Корецька-Сошковська (Польща), Людмила Леонтьєва, Любов Потапова та Еммануїл Монасзон (Росія). В заходах узяв участь польський консул у Києві Влодзімєж Восковський, який передав музею дар Міністра культури Польщі – портрет К. Шимановського, виконаний польським художником Рудольфом Кшижаком. Свої подарунки музею за посередництва О. Левтонової зробили російські й українські піаністи та музикознавці.
У 1988 році керівником училищного музею на громадських засадах став музикознавець і викладач училища О. Полячок. Тоді в рамках відзначення 100-річчя Г. Г. Нейгауза в Кімнаті-музеї К. Шимановського побували відомі музиканти, зокрема учні Г. Г. Нейгауза Олексій Наседкін, Євгеній Малінін, Віра Горностаєва, Анатолій Ведерніков, Маргарита Федорова, Антон Гінзбург, Юліан Гутман, Людмила Гінзбург, Аріадна Лисенко та ін.
Міський музей і незавершена відбудова (1991-2001)
Міський музей і незавершена відбудова (1991–2001)
У 1988 році було визнано аварійним меморіальний будинок родини Шимановських по вул. Гоголя 42. Всіх жильців було відселено, а будинок передано так званому ТОМу (Творчому об’єднанню молоді) для ремонту й подальшого використання в якості молодіжного центру з облаштуванням там кімнати-музею К.Шимановського. Ці завдання ТОМу виконати не вдалося. Меморіальний будинок зазнав нищівної руйнації.
14 серпня 1991 р., відповідаючи на пропозиції і вимоги громадськості, нещодавно обраний міський голова Василь Мухін та очолюваний ним Кіровоградський міськвиконком ухвалили рішення "Про створення музею музичної культури імені видатного земляка, композитора К. Шимановського". Будинок по вул. Гоголя, 42 було взято на баланс відділу культури (завідувач Володимир Чхаїдзе). Водночас, унаслідок переїзду музичного училища в іншу будівлю, Кімнату-музей К.Шимановського при Кіровоградському музичному училищі було ліквідовано, а її фонди передані новоствореному міському комунальному музею. Штатним директором закладу було призначено О. Полячка. Невдовзі він разом із О. Левтоновою побував на фестивалі XІV Дні музики К. Шимановського в музеї композитора "Атма" в Закопаному (Польща). На основі отриманого досвіду він опрацював наукову концепцію та статут музею. Основними завданнями були визначені популяризація музики К.Шимановського, вивчення творчого і життєвого шляху композитора та інших видатних музикантів-земляків, запрошення з виступами відомих виконавців і музикознавців.
Меморіальний будинок на момент ухвалення рішення про створення музею знаходився в напівзруйнованому стані. Після проведення кількох експертиз було вирішено його повністю розібрати й відбудувати заново, відтворивши зовнішній вигляд і більшу частину інтер’єрів. Близько двох років (1991–1992) зайняло виготовлення проектно-кошторисної документації. В цей же час силами трьох співробітників Музею почались пошуки експонатів, наукові дослідження, проводились фестивалі й концерти, фольклорні експедиції. Протягом наступних п’яти років (1993–1997) вдалося відновити стіни, перекриття та дах будинку. На жаль, у 1997 р. внаслідок економічної кризи і припинення фінансування будівельних робіт з міського бюджету об’єкт по вул. Гоголя, 42 перетворився на "довгобуд" з усіма негативними наслідками цього.
Два музеї у школі ім. Генріха Нейгауза (2001-2020)
Два музеї у школі ім. Г. Нейгауза (2001–2020)
Коли стало зрозуміло, що в близькій перспективі відновити будівельно-реставраційні роботи на будинку по вул. Гоголя, 42 не вдасться, у 2001 р. в приміщенні Музичної школи №1 ім. Г. Г. Нейгауза була облаштована експозиція "Його ім’я носить наш музей". Її було створено на основі стендів 1985 р. та матеріалів, зібраних у 1980–1990 рр.
Розташування виставки поряд із шкільним музеєм Генріха Нейгауза (керівник – Тетяна Фурлет) дозволило створити привабливий музейний комплекс із двох музеїв. Протягом майже 20 років музеї спільно проводили екскурсії, концерти, презентації тощо. Найбільш важливими були виставки "Музична Кіровоградщина у 1939–2013 рр." (до 75-річчя створення Кіровоградської області), "Історія фестивалю "Нейгаузівські зустрічі", "Листування через залізну завісу" (до 50-річчя від дня смерті Генріха Нейгауза), "Юлій Мейтус. Архівні раритети", "Життя й творчість М. Лисенка" (до 175-річчя від дня народження композитора), "Посвята Борису Лятошинському" (до 120-річчя від дня народження композитора), "Співак Герасим Журавленко – провідний тенор нашого краю – наш земляк", "Віктор Гольдфельд: найвидатніший скрипаль нашого краю", "Домра у нашому краї. Сторінки історії", "Перша музична. Біля витоків музичної школи №1 ім. Г. Г. Нейгауза" (до 80-річчя заснування школи), "Художні листівки Амвросія Ждахи з сюжетами українських народних пісень із зібрання музею ім. К. Шимановського" та ін.
Від 2013 року обидва музеї за підтримки директорки Музичної школи №1 ім. Г. Г. Нейгауза Євгенії Малявкіної проводили яскраві заходи до Міжнародного дня музеїв 18 травня та акцію "Ніч у музеї". На екскурсіях в обох музеях побували відомі музиканти, дипломати, гості міста, а також тисячі місцевих мешканців – дорослих і дітей.
У 2019–2020 рр. у зв’язку з капітальним ремонтом будівлі школи музейні експозиції були демонтовані. Сьогодні перед музейниками стоїть завдання створення нових експозицій з відображенням цінних матеріалів, зібраних в останні два десятиліття.
