Музично-театральні твори

Опера "Гаґіт" ор. 25 (1912–1913), лібрето С. Баронча

Опера "Король Рогер" ор. 46 (1918–1924), лібрето Я. Івашкевича й К. Шимановського

Балет "Мандрагора" ор. 43, лібрето Р. Болєславського і Л. Шиллера (1920)

Балет "Гарнасі" ор. 55 ("Розбійники з Татр"), лібрето К. Шимановського (1926–1931)

Оперета "Лотерея на чоловіків або Наречений №69", лібрето Ю. Кшевіньського-Машиньського (1908–1909)

Музика до п'єси "Князь Потьомкін", музика до 5 акту п’еси Т. Міціньського op. 51 (1925)

Кантатно-ораторіальні, хорові та камерно-вокальні твори

Симфонія №3 "Пісня ночі" ор. 27, на вірші Дж. Румі для тенора/сопрано, мішаного хору та оркестру (1914–1916)

"Агава" op. 38, на вірші З. Шимановської, кантата для альта, жіночого хору та оркестру (незакінчена, 1917)

"Деметра" op. 37 bis, на вірші З. Шимановської, кантата для альта, жіночого хору та оркестру (1917, 1924)

Stabat Mater ор. 53, на текст латинської секвенції в перекладі Ю. Янковського, кантата для сопрано, альта, баритона, мішаного хору та оркестру (1925–1926)

Шість курпівських пісень для хору а’cappella (1928–1929)

Veni Creator op. 57, на слова С. Виспяньського, для сопрано, мішаного хору, органу та оркестру (1930)

Літанія до Пресвятої Діви Марії op. 59, на слова Є. Ліберта, два фрагменти для сопрано, жіночого хору, органу та оркестру (1930–1933)

Твори для голосу і фортепіано

Шість пісень на слова К. Тетмаєра ор. 2 (1900–1902)

Три фрагменти з поем Яна Каспровіча ор. 5 (1902)

"Лебідь" на слова В. Берента ор. 7 (1904)

Чотири пісні на слова Т. Міціньського ор. 11 (1904–1905)

П’ять пісень на слова німецьких поетів ор. 13 (1905–1907)

Дванадцять пісень на слова німецьких поетів ор. 17 (1907)

Шість пісень на слова Тадеуша Міціньського ор. 20 (1906–1910)

"Барвисті пісні" на слова німецьких поетів ор. 22 (1910)

"Любовні пісні Гафіза" на слова Ґ. Бетге (парафрази текстів з арабської поезії) ор. 24 (1911)

"Пісні принцеси з казки" на слова З. Шимановської ор. 31 (1915)

Три пісні на слова Д. Давидова op. 32 (1915)

Чотири пісні на слова Р. Таґора, op. 41 (1918)

"Пісні божевільного муедзина" на слова Я. Івашкевича ор. 42 (1918)

"До дівчини (Мазурка)" на слова К. Макушиньського (1920)

"Про обдуреного солдата" на слова К. Макушиньського (1920)

"Вишивала Ганка" на слова К. А. Чижовського (1920)

"Слопєвнє" на слова Ю. Тувіма ор. 46-біс (1921)

Три колискові на слова Я. Івашкевича op. 48 (1922)

"Дитячі рими" на слова К. Іллакович ор. 49 (1922–1923)

"Пісня хлопців" (Idom se siuhaje dołu śpiewajęcy) на народні слова (1924)

Две пісні басків op. 44 (1925)

Польські пісні (обробки популярних солдатських пісень для голосу і фортепіано) (1925-1926)

Чотири пісні на сл. Дж. Джойса ор. 54 (1926)

Vocalise-Étude (1928)

Курпівські пісні ор. 58 (1930–1932)

Вокальні твори для соліста з оркестром

"Пентезілея" op. 18, на вірші С. Виспяньського для сопрано та оркестру (1908)

"Любовні пісні Гафіза" ор. 26, на вірші Ґ. Бетге (парафрази текстів з арабської поезії) (1914)

"Слопєвнє", ор. 46-біс на вірші Ю. Тувіма (1922–1924)

"Пісні принцеси з казки" ор. 31 на вірші З. Шимановської для колоратурного сопрано та оркестру (1933)

"Пісні божевільного муедзина" op. 42 на вірші Я. Івашкевича для сопрано/тенора та оркестру (1934)

Три фрагмента з поем Яна Каспровіча ор. 5, перекладення Ґ. Фітельберґа для голосу з симфонічним оркестром

Дві пісні з циклу П’ять пісень ор. 13, перекладення Ґ. Фітельберґа (1937) для голосу з симфонічним оркестром

Сім пісень з циклу Курпівські пісні ор. 58, перекладення Ґ. Фітельберґа для голосу з симфонічним оркестром

Три пісні з Курпівські пісні ор. 58, перекладення К. Вілкомірського для голосу з симфонічним оркестром

Дві пісні з циклу Курпівські пісні ор. 58, перекладення Р. Гаубенштока-Раматі для голосу з симфонічним оркестром

Курпівські пісні ор. 58, перекладення для голосу з симфонічним оркестром

Три колискові для сопрано/тенора і фортепіано на слова Я. Івашкевича op. 48, перекладення Я. Кренца для голосу з камерним оркестром

"Слопєвнє", ор. 46-біс на вірші Ю. Тувіма, перекладення Я. Верещагіна (1982) для голосу з камерним оркестром

Інструментальні твори

Дев’ять прелюдій для фортепіано ор. 1 (1899-1900)

Прелюдія до дієз-мінор для фортепіано (бл. 1899)

Варіації b-moll для фортепіано ор. 3 (1901–1903)

Чотири етюди для фортепіано op. 4 (1903–1904)

Перша соната для фортепіано ор. 8 (1903)

Варіації на польську народну тему для фортепіано ор. 10 (1904–1905)

Фантазія До-мажор для фортепіано ор. 14 (1905)

Прелюдія і фуга до дієз-мінор для фортепіано (1909, 1903)

Соната для фортепіано №2 ор. 21 (1910–1911)

"Метопи" для фортепіано op. 29: "Острів Сирен", "Каліпсо", "Навзікая" (1915)

"Маски" для фортепіано op. 34: "Шехерезада", "Блазень Тантріс", "Серенада Дон-Жуана" (1915–1916)

Дванадцять етюдів для фортепіано ор. 33 (1916)

Соната для фортепіано №3 ор. 36 (1917)

Романтичний вальс для фортепіано ор. 59а (1925)

Двадцять мазурок для фортепіано ор. 50 (1924–1926)

Чотири польські танці для фортепіано (1926)

Дві мазурки для фортепіано op. 62 (1933–1934)

Соната ре-мінор для скрипки і фортепіано op.  9 (1904)

Романс для скрипки і фортепіано ор. 23 (1910)

Ноктюрн і тарантела для скрипки і фортепіано ор. 28 (1915)

"Міфи", Три поеми для скрипки і фортепіано op. 30: "Джерело Аретузи", "Нарцис", "Дріади й Пан" (1915)

Три каприси Паганіні (перекладення для скрипки і фортепіано) op. 40 (1918)

"Дикий танець" для скрипки і фортепіано, спільно з П. Коханьським (1920)

"Світанок" для скрипки і фортепіано, спільно з П. Коханьським (1920)

"Колискова" (La berceuse d'Aitacho Enia) для скрипки і фортепіано op. 52 (1925)

Пісня Роксани з опери "Король Роґер", перекладення автора спільно з П. Коханьським для скрипки і фортепіано (1926)

Танець з балету "Гарнасі", перекладення автора спільно з П. Коханьським для скрипки і фортепіано  (1931)

"Заіржи, коню", №9 з циклу Курпівські пісні ор. 58, перекладення автора спільно з П. Коханьським для скрипки і фортепіано (1931)

Дві пісні з циклу Курпівські пісні ор. 58, перекладення Р. Падлєвського для скрипки і фортепіано (перед 1939)

Дві пісні з циклу Курпівські пісні ор. 58, перекладення І. Дубіскої й Є. Лефельда для скрипки і фортепіано 

"Летіли журави", №1 з циклу Курпівські пісні ор. 58, перекладення І. Гажтецької для скрипки і фортепіано 

Прелюдія сі-мінор ор. 1 для фортепіано, перекладення Ґ. Бацевич для скрипки і фортепіано  (1948)

Соната ре-мінор для скрипки і фортепіано op. 9, перекладення К. Вілкомірського для віолончелі та фортепіано

"Концертна увертюра" для симфонічного оркестру op. 12 (1904–1905), 2 редакція (1912–1913)

Симфонія №1 ор. 15  (1906)

Симфонія №2 ор. 19  (1909–1910), 2 редакція (1927–1932)

"Урочистий марш" для симфонічного оркестру (1920)

Етюд b-mоll ор. 4 для фортепіано, перекладення Ґ. Фітельберґа для симфонічного оркестру

Ноктюрн і Тарантела ор. 28 для скрипки і фортепіано, перекладення Ґ. Фітельберґа для симфонічного оркестру (1937)

Чотири польські танці для фортепіано, перекладення Ґ. Фітельберґа для симфонічного оркестру

Сім мазурок з циклу Двадцять мазурок для фортепіано ор. 50, перекладення К. Вілкомірського для симфонічного оркестру

"Маски" op. 34 для фортрепіано, перекладення Я. Кренца для симфонічного оркестру (1964)

Етюд b-mоll ор. 4 для фортепіано, перекладення Я. Зажицького для камерного оркестру

Концерт для скрипки з оркестром №1 ор. 35 (1916)

Симфонія №4 "Концертна" для фортепіано й оркестру op. 60 (1932)

Концерт для скрипки з оркестром №2, ор. 61 (1932–1933)

"Маски" op. 34 для фортепіано, перекладення Ґ. Фітельберґа (1942) для фортепіано з оркестром

Струнний квартет №1, ор. 37 (1917)

Струнний квартет №2, ор. 56 (1927)

Ноктюрн і тарантела ор. 28 для скрипки і фортепіано, перекладення М. Скорика для струнного квартету

Три мазурки ор. 50 для фортепіано, перекладення С. Концедалової для флейти, віолончелі та фортепіано (1999)

Європа

  Filip Lech. Król Roger w podróży:

Наймасштабніший твір К. Шимановського (який він задумав у Єлисаветграді в 1918 р.) – це опера "Король Роґер". У 2011 р. у Великому театрі – Польській національній опері у Варшаві з нагоди інавгурації польського головування в Раді Європейського Союзу відбулася чергова вистава опери. Загалом опера була поставлена в Європі, починаючи з прем’єри у Варшаві в 1926 р., понад 30 разів, зокрема у Празі, Палермо, Лондоні, Парижі, Штутґарті, Амстердамі, Брюсселі, С.-Петербурзі, Единбурзі, Більбао, Мадриді, Барселоні, Брегенці,  Стокгольмі та ін.

  Fundacja Szymanowskiego:

У столиці Європейського Союзу Брюсселі 16 вересня 2007 року, у Палаці образотворчих мистецтв відбувся концерт, присвячений Каролю Шимановському. У програмі "Міфи", op. 30 та Струнний квартет No2 оp. 56 у виконанні лауреатів конкурсу королеви Єлизавети – Chapelle Musicale, Скрипковий концерт No1, op. 15 у виконанні Арабелли Штайнбахер та Бельгійського національного оркестру під керівництвом Вальтера Веллера та пісні у виконанні польських артистів – Анни Міколайчик та Ядвіги Раппе (Едвард Волянін та Маріуш Рутковський – фортепіано). Музику Шимановського у Палаці образотворчих мистецтв у Брюсселі супроводжувала виставка фотографій, біографічних документів та рукописів, підготовлених бібліотекою Варшавського університету, а також фільм BBС "Пісня про ніч" Пітера Манюри, присвячений Шимановському та його музиці.

Німеччина та Австрія

  Danuta Gwizdalanka. “Uwodziciel”: pierwsza niemiecka biografia Karola Szymanowskiego:

Колись Шимановського дуже добре знали, оскільки він фактично дебютував за межами Варшави – у Берліні. Його грали у Берліні, коли він був молодим композитором до Першої світової війни. А в 1920–1930-х роках саме в Німеччині ставили його опери після Варшави – у Дуйсбурзі та Дюссельдорфі. Його скрипкові концерти також виконувались багато разів. Була дуже хороша реакція на його твори, яка закінчилася після 1933 року. Після війни, звичайно, було глухо. Тому що він не вписувався в ту музичну картину, яка тут була створена. Емоційну музику не любили, а він писав музику дуже емоційну. Насправді лише в дев'яностих він почав повертатися. Дуже допомогло у промоції музики Шимановського захоплення нею диригентом Саймоном Реттлом. Реттл багато разів виконував її і є великим ентузіастом Шимановського.

  Karol Rafał Bula. Karol Szymanowski a niemiecka kultura muzyczna:

У 1988 році відбулася прем'єра опери "Король Роґер" у Бремені, 10 травня 1999 року вона була представлена ​​в Штатахтеатрі Штутгарт; виступ супроводжувався лекцією доктора Ахіма Баттке під назвою "Король Роґер Кароля Шимановського та релігійна ідентичність". У 2009 році ця опера збагатила репертуар театру в Бонні. У тому ж році вона була включена в програму фестивалю в Брегенці (Австрія).У 2011 році "Короля Роґера" поставив Державний театр Майнца, а 14 березня 2015 р. відбулася прем'єра в Нюрнберзькій опері (подібно до вистави у Бонні польською мовою з німецькими субтитрами). Серед останніх досягнень – виконання "Stabat Mater" 22 листопада 2015 року в Берлінській філармонії з хором Berliner Cappella та публікація першої біографії Кароля Шимановського німецькою мовою, Der Verführer. Karol Szymanowski und seine Musik Данути Гвіздаланки (переклад Пітера Олівера Лоу), опублікованої у Вісбадені в листопаді 2017 року.

Німецькі звукозаписні компанії Deutsche Grammophon, Thorofon Schallplatten, Naxos, Electrolę, L. Schwann Verlag Düsseldorf, Channel Classics (Нідерланди–Німеччина), Decca (Англія–Німеччина) беруть участь у виробництві аналогових та компакт-дисків з творами Шимановського. У багатьох випадках виконавцями записаних творів Шимановського є польські музиканти, що слід вважати сприятливим для цінної інтерпретації музики композитора. Важливо, що твори Шимановського записували також німецькі виконавці. Сюди входять, наприклад, Дітріх Фішер-Діскау, Аріберт Рейман, Клавдія Бараїнські, Аксель Бауні, Зігфрід Штоккігт, Крістіан Едінгер, Френк Пітер Циммерманн, Арабелла Штейнбахер, Пітер Шмальфус, Леа Біррінгер, Philharmonia Quartett Berlin, Rundfunk-Sinfonieorchester Berlin, Sinfonieorchester та Chor des Bayerischen Rundfunks, Bamberger Symphoniker. Це говорить про те, що вони включили музику польського композитора до свого регулярного репертуару.

Франція

  Didier van Moere o twórczości Karola Szymanowskiego, "Tygodnik Powszechny" 7 października 2007 (Dodatek z okazji Roku Karola Szymanowskiego):

Польський композитор, безумовно, не є невідомою особою у Франції. У 2000–2001 рр. французьке радіо організувало сезон Шимановського. Французький національний оркестр двічі виступав із "Королем Роґером" у концертній версії: в Театрі Єлисейських полів під керівництвом Шарля Дютуа (1996) та під керівництвом Джукка-Пекка Сарасте в Шатле (2003). Початок 2-го квартету Шимановського послужив заставкою програми "Франс музік". У 2004 році L'Orchester de Paris виступив зі "Stabat Mater", у червні 2005 року Пьотр Андершевський організував музичні вихідні, присвячені Шимановському в Bouffes du Nord, а цього, 2007 року "Міфи" були інтерпретовані на фестивалі Мессіана. У наступному сезоні мрія Шимановського здійсниться: Паризька опера має поставити короля Роджера, швидше за все, режисера Кшиштофа Варліковського. Безперечно, Шимановський – один із найбільших композиторів XX століття.

  Anna Rzeczycka. Szymanowski we Francji. Didier van Moere i Elżbieta Zapolska o Karolu Szymanowskim:

У вересні 2008 року видавництво "Фаярд" опублікувало біографію Кароля Шимановського Дідьє Ван Мура – музикознавця, музичного критика, викладача університету Стендаля в Греноблі. Ця книга, перша біографія Шимановського у Франції, вже отримала дві нагороди: Prix ​​des Muses за найкращу біографію та приз Асоціації музичних критиків за найкращу книгу про музику.

Велика Британія

  Związek Kompozytorów Polskich, Polskie Centrum Informacji Muzycznej, 2002: 

У 1994 році вийшов альбом EMI із записом трьох творів Кароля Шимановського: "Літанії Діві Марії", "Stabat Mater" та "Симфонія No3". Співали Ельжбета Шмитка, Флоренція Ківар, Джон Коннелл та Джон Гаррісон, виступали симфонічний оркестр міста Бірмінгем та хор, диригував Саймон Реттл, який тоді починав велику, сліпучу світову кар’єру. На запитання про музику Шимановського він відповів:

"Я не можу говорити про Шимановського об'єктивно, зрештою, не можна очікувати об'єктивності чи здорового глузду від закоханої людини. У будь-якому випадку, здоровий глузд стосовно цієї музики недоречний. Моя перша зустріч із Шимановським була близько 15 років тому під час вечері з моїм другом, англійським піаністом Полом Крослі. Того вечора він сказав: "У мене для тебе щось особливе", а потім сів за піаніно і зіграв для мене твір. Я не уявляв, що це, але після кількох тактів я був так схвильований, і з першого погляду знав, що це любов. Пол грав для мене останню частину Stabat Mater. Цей твір був у програмі одного з моїх перших концертів із симфонічним оркестром міста Бірмінгем. Мені соромно це визнати, але тоді хор співав латиною. Однак я знав, що ми повинні підготувати польську версію. І ми боролись із цією непростою мовою (мабуть, складнішими є лише фінська та угорська мови), і між діалектом Бірмінгема та польською мовою немає великої подібності. Лише десять букв вимовляються на тій самій англійській мові, що і на польській, тож для нас це було досвід формування характеру у всіх відношеннях. На роботу з хором пішов рік, але, мабуть, тепер ви можете зрозуміти текст, що співають сопрано. Я вірю, що якби поляки спробували співати валлійською, вони зрозуміли б наші проблеми. Однак ми дійшли до того моменту, коли мова почала впливати на звучання музики, її ритм. Наприклад, правильне утримання голосних і входження з приголосними належним чином надало музиці певний імпульс. Хор перестав бути ансамблем англійських співаків, віддалившись від невідомої та чужої пісні, він почав заглиблюватися в глибину цієї музики. Для нас це була дивовижна подорож. Музика Шимановського "взяла" цей ансамбль, "взяла" хор та оркестр. Після цього ми багато разів виконували "Stabat Mater", потім почали працювати над Третьою Симфонією.

Я відчуваю, що ми попали з цією музикою в потрібний час. Світ лише зараз готовий прийняти його. Релігійні твори Шимановського, такі як "Stabat Mater", "Litany to the Virgin Mary", відповідають на все більш очевидну потребу в духовності. Більше того, ця музика чудово барвиста та надзвичайно емоційна. Англійці не змогли прийняти таку напружену і безпосередню емоційність, вони повинні були дозріти до цього. Тепер ми готові до цього. Мене завжди дивувало, чому скрипалі у всьому світі не грають хоча б на одному концерті Шимановського, чому піаністи не грають його "Концертної симфонії". Ці твори давно мали би збагатити світовий репертуар. Сьогодні надзвичайно важливо не обмежуватися двадцятьма-тридцятьма творами, записаними Тосканіні. Публіка відкрита до нового репертуару, про що свідчить надзвичайний успіх Гурецького не лише серед традиційної філармонічної аудиторії. У нього нова аудиторія в Англії, яка ніколи не слухала класичної музики. Я думаю, що так може бути і з Шимановським.

Відкриття Третьої Симфонії Шимановського я завдячую Вітольду Лютославському. Він сказав мені, що коли вперше почув її, він був у трансі кілька тижнів. Саме цей твір змусив його вирішити стати композитором. Третьою Симфонія – це чудовий містичний твір, у якому виявляється захоплення Сходом. Твір з атмосферою, яка відповідає потребам сучасних слухачів. Однак я вважаю, що пізніші роботи Шимановського сьогодні ще цінніші для нашої культури, коли він звертається до польської традиції, навіть сягає слов’янських коренів, ніби маючи на увазі Мусоргського. До кінця 20 століття решта світу повинна відкрити те, що ви (поляки) завжди знали: що Шимановський є одним з найбільших композиторів цього століття". ("Студія" 1994 № 10)

  Ewa Bogusz-Moore. Polska Music: Szymanowski przebił szklany sufit:

Під час гастролей Лондонського симфонічного оркестру Валерій Гергієв зіграв усі симфонії Шимановського. Траса London Symphony Orchestra на стику 2012 i 2013 років – це 20 концертів Шимановського в Європі. Найголовніше, що це не закінчилося лише на концертах. Концерти з Лондона та Парижа транслювались по телебаченню MEZZO, два альбоми з симфоніями Шимановського вийшли на лейблі LSO Live. Сам концерт – це подія, але концертне турне від Лондона через Единбург, Люксембург до Парижу, крім того, трансляція на найпопулярнішому телебаченні Європи, яке займається класичною музикою, та два альбоми на престижному лейблі – це безліч способів охопити дуже велику аудиторію. Диригент хотів поїхати до Нью-Йорка з цією програмою, але на той час це було занадто ризикованим рішенням для місцевих промоутерів. Ця ситуація змінюється. Прем'єра "Короля Роґера" режисера Каспера Холтена в Ковент-Гардені для мене є доказом прориву цієї "скляної стелі", яка існувала над Шимановським – його музика потрапляє в мейнстрім.

Північна та Підвенна Америка

  Alicja Glapan. Król Roger w Ameryce:

Першою за океаном прем’єрою опери "Король Роґер" Кароля Шимановського стала вистава у Буенос-Айресі (диригент Станіслав Віслоцкі, 1981). Прем’єра опери в США відбулася в опері Лонг-Біч у 1988 році, потім були Буффало і Детройт, 1992, а в 2008 році під керівництвом Леха Маєвського вона з’явилася в Бард-Коледжі під час фестивалю SummerScape. 21 та 25 липня, 3, 9 та 14 серпня 2012 р. в мальовничій будівлі Опери Санта-Фе відбулися наступні зустрічі з оперою Шимановського. Провідним виконавцем був Маріуш Квецень. Співак відомий чудовим виступом Дона Джовані в Метрополітен-опері, а також любов’ю до творчості Шимановського. Художник описував очікування, пов’язані з майбутніми виставами, такими словами: "На мою думку, "Король Роґер", – найкраща польська опера, коли-небудь написана, тим більше мені цікаво, що робитиме з цією оперою наш чудовий режисер Стівен Вадсворт". "Король Роґер", поставлений в опері Санта-Фе, є вже черговим доказом краси та унікальності польської музичної літератури.

  Związek Kompozytorów Polskich, Polskie Centrum Informacji Muzycznej, 2002:

Всесвітньо відомий диригент,Чарльз Дютуа записав обидва скрипкові концерти Кароля Шимановського зі своїм Монреальським симфонічним оркестром. Солісткою була канадська скрипалька Шанталь Жульє. У 1994 році компанією Decca був випущений CD альбом. Дютуа сказав про музику Шимановського: "Музика Шимановського нам дуже подобається, адже вона, зрештою, надзвичайно барвиста, наповнена чудовими фарбами і, в цьому сенсі, дещо менш центральноєвропейська. Думаю, ми граємо досить добре. Ми виконали багато творів Шимановського, не лише скрипкові концерти з мадам Жульє, з якими ми подорожуємо по всьому світу. Ми навіть були з ними в Буенос-Айресі та Токіо. Ми також грали в Третю і Четверту Симфонії, Концертну увертюру, Stabat Mater. Залишилося не так багато оркестрових п’єс. Можливо, ця музика не дуже популярна, але її час настає. Мене це захоплює вже давно. Я виконував твори Шимановського з усіма найбільшими американськими оркестрами, в т.ч. з Нью-Йоркською філармонією, Бостонським симфонічним оркестром, Філадельфійським оркестром. Будучи ще скрипалем, я грав "Джерело Аретузи" з "Міфів". Це одна з п’єс, яку повинен зіграти кожен скрипаль. Скрипкова соната Шимановського також чудова, мені подобаються обидва квартети. Я також знаю деякі фортепіанні твори Шимановського". ("Студія" 1994 р. No9)

Здається, музика Шимановського знайшла свій час і сьогодні вона все частіше виконується в концертних залах та оперних театрах. Одним з найважливіших факторів сучасного Відродження Шимановського у світі є опера "Король Роґер", одна з найпопулярніших польських опер усіх часів. Цей твір був написаний у 1918–1924 роках на лібрето Ярослава Івашкевича. У творчості Шимановського багато таких оригінальних творів. Вся його музика має унікальний шарм, який може бути дуже привабливим для сучасних меломанів.

  Amerykańscy czempioni muzyki Szymanowskiego w USA:

Піаніст Метью Бенгтсон і скрипалька Бланка Беднарц – видатні артисти і активні промоутери музики Кароля Шимановського в США. У вересні 2017 року дует отримав срібну медаль у міжнародному монографічному конкурсі Global Music Awards за альбом 3 CD "Karol Szymanowski: Твори для скрипки і фортепіано; фортепіанні твори". М. Бенгтсон є професором Мічиганського університету, Б. Беднарц – професор Дікінсон коледжу.

Азія та Австралія

  Chopin, Moniuszko i Szymanowski – koncert pieśni polskich:

У залі Суміда Трифонія 5 березня 2003 року відбувся концерт, організований Товариством ім. Кароля Шимановського в Японії та під патронатом посольства Республіки Польща в Токіо. Прозвучали по три твори з циклів "Пісні принцеси з казки" та "Пісні божевільного муедзіна", а також пісні Фридерика Шопена та Станіслава Монюшка. Усі пісні виконала польською мовою Юкіко Сузакі (сопрано), на фортепіано її супроводжував Тошіюкі Торіі. Це був двадцятий концерт Товариства ім. Кароля Шимановського, заснованого в Японії в 1981 р.

  Karol Szymanowski's Music in Beijing:

Пекін, 15 жовтня–16 жовтня 2011 р. У Центральній музичній консерваторії (CCoM) у Пекіні відбувся концерт музики Кароля Шимановського у виконанні "Квартету Шимановського" та симпозіум, присвячений композитору та польській музиці ХХ століття. Окрім Пекіна, тур групи по Азії також включав виступи на Тайвані (5 жовтня в Джунлі та 6 жовтня в Тайбеї), в Гонконзі (8-9 жовтня) та Токіо (18 жовтня).

 Muzyka Karola Szymanowskiego w Tokio:

Не секрет, що жителі Японії люблять Фридерика Шопена. Після нещодавньої презентації творчості Кароля Шимановського в Токіо можна очікувати, що музика і цього композитора більше звучатиме в країні квітучої вишні. За ініціативою польського піаніста Ігнація Лісецького творчість Кароля Шимановського в Японії була гучно презентована в останні місяці. По-перше, 18 червня 2017 року на японському телебаченні "Асахі" у програмі про класичну музику, що транслюється безперервно з 1969 року, "Daimei no nai ongakukai", перед 5 мільйонами глядачів японський скрипаль, ректор Токійського університету мистецтв проф. Казукі Сава представив фігуру Кароля Шимановського і разом з Ігнаци Лісецьким виконав сонату ре мінор, ор. 9 для скрипки та фортепіано. Наступною частиною проекту стали два концерти з музикою польського композитора. Митці презентували камерні твори Шимановського 17 липня в залі Саяки в Осаці та 1 вересня в залі Ерефа у Фукуоці. Кульмінацією презентації музики Шимановського в Японії став виступ у концертному залі Токійського університету мистецтв 3 вересня. Публіка, зібрана в стінах цього найстарішого та найпрестижнішого музичного університету в Японії, почула цикл "Міфи", ор. 30, Романс ре мажор для скрипки та фортепіано, op. 23, добірку мазурок для фортепіано, ор. 50 та ор. 62. Концерту передувала лекція Даніеля Тихи, головного редактора видавництва PWM, який представив аудиторії творчий портрет Кароля Шимановського.

 Australijska premiera opery Karola Szymanowskiego:

У 1990 р. відбулася прем’єра опери "Король Роґер" Кароля Шимановського в Сіднеї. У 2017 р. – у Сіднеї і Мельбурні.

Австралійська прем’єра оперного шедевра Кароля Шимановського "Король Роґера" відбулася 20 січня 2017 року і була захоплено сприйнята любителями музики. Показ опери в Сіднеї супроводжувався подіями, що ознайомили любителів музики з творчістю Кароля Шимановського. 29 січня у Сіднейському оперному театрі музиканти "Австралійської опери" виконали пісні та камерно-інструментальні твори Кароля Шимановського. У програмі концерту: "Джерело Аретузи" з "Міфів", ор. 30; "Романс ре мажор" ор. 23; "II Струнний квартет", "Пісня Роксани" з опери "Король Роґер" та "Пісні божевільного Муедзіна" ор. 42.

Прем'єра "Король Роґера" в Сіднейському оперному театрі отримала визнання в австралійських ЗМІ:

"Це чудова вистава – рідкісний шанс побачити щось насичене та дивне… Шедевр Кароля Шимановського, найбільшого польського композитора з часів Шопена, поєднує сильне почуття драматичного жесту з чуттєвістю… Глядачі влаштували бурхливі овації" (Sydney Morning Herald)